Акумуляторна батарея Prologix 12 V 200 AH (PL12-200GEL) GEL Білий DS

Повністю герметичне джерело живлення, яке не вимагає технічного обслуговування в процесі зберігання та експлуатації. Якщо розглядати гелевий аккумулятор, його переваги та вади, то можна зробити висновок — АКБ типу GEL набагато перевершує звичайні олив'яно-кислотні батареї за технічними параметрами та експлуатаційними характеристиками. Переваги гелевого аккумулятора: Високий ресурс циклів заряджання/розряджання (1200) і, як наслідок, тривалий термін експлуатації (у середньому 7-8 років, залежно від умов експлуатації). Акумулятор можна встановлювати у житлових приміщеннях. В'язка структура електроліту та повна герметичність корпусу запобігають витіканню кислоти та гарантують брак шкідливих випарів. Гелеві батареї за практичне використання показують стабільні результати під час роботи в умовах низьких (-20 °C) і високих (+50 °C) температур довкілля. Широкий діапазон робочих температур дозволяє використовувати GEL як акумуляторні батареї для сонячної електростанції. Технологія виготовлення гелевих АКБ передбачає для цих батарей здатність витримувати тривалий розряд, циклічний розряд, глибокий розряд та розряд високим струмом. Акумулятори цього типу мають низькі показники саморозряджання під час тривалого зберігання та надійну самозахист від перерозряджання та надмірного заряду батареї. Особливості виробництва гелевих акумуляторів Головна особливість гелевих акумуляторів — в'язка (гелеподібна) структура електроліту. Заповнення корпусу електролітом відбувається за допомогою вакуумного насоса, що дає змогу досягти його рівномірної концентрації та високої щільності прилягання до пластин. Сепаратори, що розділяють олив'яні електроди на гелевих АКБ, виготовляють із міцного мікропористого матеріалу з алюмінієвими присадками. Така конструкція робить сепаратор стійким до вібрацій та механічних пошкоджень, а також до хімічних впливів агресивної кислотної середовища всередині аккумулятора. Після заповнення електролітом батарея піддається тривалому сушінню, в процесі якої у структурі електроліту утворюються мікротріщини. Така технологія дає змогу у кілька разів знизити % вихлопних випарів.